Лабораторні роботи
Лабораторна робота №1 Тема: Застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання Мета: ознайомитися із способами та засобами застосування інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності навчання, у самостійній та позааудиторній роботі. Обладнання: 1. Електронний курс лекції 1. 2. Комп’ютер з ОС Windows та пакетом програм Microsoft Office, підключений до локальної мережі ВДПУ та мережі Інтернет. Контрольні запитання 10. Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та технологію його наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ? 12. Охарактеризуйте: − дистанційне навчання; − дистанційні олімпіади, конкурси; − віртуальні бібліотеки; − віртуальні словники; − віртуальні музеї. 18. Яким чином ІКТ використовується в здійснені самостійної роботи студентів ВНЗ? Охарактеризуйте форми самостійної роботи. 19. У чому полягає роль і місце ІКТ у здійснені позааудиторної діяльності студентів ВНЗ? 20. У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального закладу? Творчі завдання Завдання 2. Опишіть інформаційне освітнє середовище вашого навчального закладу, кафедри та методику його використання в навчальному процесі: − в процесі традиційного навчання; − за дистанційною формою навчання. Завдання 3. Проведіть віртуальну екскурсію у віртуальному музеї, виставці. Відповіді; КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ: 10. Єдине інформаційно-освітнє середовище – це інтегроване середовище інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні системи і програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил їхньої підтримки, адміністрування і використання, що забезпечують єдині
технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування. Організація єдиного освітнього навчального простіру дозволяє: 1) керівництву навчального закладу: − створити єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу; − організувати розумний і раціональний документообіг в межах однієї установи, впровадити інформаційно-комунікаційні технології управління навчальним закладом; − впровадити систему збирання, перероблення інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу; − здійснити розгорнутий моніторинг навчальної діяльності закладу; − створити електронні бази даних педагогічних кадрів; створити електронні бази даних студентського колективу; − підтримувати сайт навчального закладу, Веб-сторінки навчальних проектів; − розширити інформаційну взаємодію з іншими навчальними закладами; розвинути контакти соціального партнерства з іншими навчальними закладами; 2) педагогічним працівникам: − організувати доступ до всієї нормативно-правової бази документів; − використовувати програмне середовище, що формує інформаційний простір навчального закладу; − здійснювати самостійне навчання; − підвищувати кваліфікацію, брати участь у професійних об’єднаннях, семінарах, вебінарах, майстер-класах та ін. − упроваджувати інформаційно-комунікаційні технології і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання; − створювати Інтернет-заняття, інтегровані уроки; − розробляти і використовувати власне програмне забезпечення і цифрові освітні ресурси, формувати, використовувати медіатеки і т. ін. 3) студентам навчального закладу: − використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти; − використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять; − застосовувати тренувальне тестування; − брати участь в Інтернет конкурсах і олімпіадах; − обговорювати актуальні проблеми на форумі, в Skype, на сайті навчального закладу; − інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти; − навчитися працювати з інформацією, представленою в різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, створювати повідомлення, доповіді на задану тему, складати план і т. ін. − брати участь у телекомунікаційних проектах.
12. Віртуальний музей – 1) набір електронних артефактів та інформаційних ресурсів, практично всіх, що можуть бути відформатовані. Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії, діаграми, графіки, записи, відеосегменти, газетні статті, стенограми інтерв’ю, чисельні бази даних, а також багато інших матеріалів, які можуть зберігатися у файловому сервісі музею; 2) колекція цифрових записів, звукових файлів, текстових документів та інших даних: історичних, наукових, культурних, які доступні через електронні засоби масової інформації. Узагальнюючи наведені визначення, можна дати його наступне тлумачення: віртуальний музей – тип Веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів, представлені матеріали можуть бути з будь-яких галузей: від предметів мистецтва та історичних фактів до віртуальних колекцій та реліквій. Віртуальні музеї становлять вдалий приклад використання Інтернет-технологій, з одного боку, – збереження, накопичення, безпечності, широкого та швидкого, досить легкого доступу до експонатів. Віртуальні музеї використовуються в освітній діяльності, забезпечуючи доступ до всіх необхідних експонатів. Цифрова колекція віртуального музею має відмінні характеристики: віртуальний тур та розширений пошук. Найбільш популярними віртуальними музеями є: 1.)Лувр(http://mylouvre.su/%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%BB%D1%83%D0%B2%D1%80/) , 2.)музей обчислювальної техніки Білого Дому ( http://whitehousemuseum.org/ ) 3.)Британський музей «Museum of Moving Images» (http://movingimage.us/) 4.)Національний Художній Музей України (http://namu.kiev.ua/ua.html) та ін., в яких створені віртуальні екскурсії залами цих музеїв. 18.
Відповідно до Положення "Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", самостійна робота студента є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота є одним з найважливіших компонентів освітнього процесу, що передбачає інтеграцію різних видів індивідуальної та колективної навчальної діяльності, яка здійснюється як під час аудиторних, поза аудиторних занять, без участі викладача, так і під його безпосереднім керівництвом. У контексті сучасної системи навчання самостійна робота домінує серед інших видів навчальної діяльності студентів після практичної підготовки (може становити від 15 до 55% навчального програмового матеріалу) та дозволяє розглядати накопичувані знання як об’єкт власної діяльності студента. Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями: 1. За характером керівництва і способом здійснення контролю за якістю знань з боку викладача (з урахуванням місця, часу проведення), можна виділити: · а) аудиторну - поза аудиторну (3-4 години на день, у т. ч. й у вихідні); · б) колективну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем. 2. За рівнем обов'язковості: · а) обов'язкову, визначену навчальними планами і робочими програмами (виконання домашніх завдань, підготовка до лекцій, практичних робіт та різновиди завдань, які виконуються під час ознайомлювальної, навчальної, виробничої, переддипломної практики; підготовка і захист дипломних та курсових робіт тощо); · б) рекомендовану (участь у роботі наукових гуртків, конференціях, підготовка наукових тез, статей, доповідей, рецензування робіт тощо); · в) зініційовану (участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, вікторинах, виготовлення наочності, підготовка технічних засобів навчання тощо). 3. 3а рівнем прояву творчості: · а) репродуктивну, що здійснюється за певним зразком (розв'язування типових задач, заповнення таблиць, моделювання схем, виконання тренувальних завдань, що вимагають осмислення, запам'ятовування і простого відтворення раніше отриманих знань); · б) реконструктивну, яка передбачає слухання і доповнення лекцій викладача, складання планів, конспектів, тез тощо. · в) евристичну, спрямовану на вирішення проблемних завдань, отримання нової інформації, її структурування (складання опорних конспектів, схем-конспектів, анотацій, побудову технологічних карт, розв'язання творчих завдань). · г) дослідницьку, яка орієнтована на проведення наукових досліджень (експериментування, проектування приладів, макетів, теоретичні дослідження та ін.). 19.
Самостійна та позааудиторна робота розвиває в студентів такі якості: вміння працювати зі спеціальною літературою, довідниками, періодичними виданнями, із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, сприяє розвитку організованості, дисциплінованості, ініціативності, активності у розв’язанні задач, сформульованих проблем. До позааудиторної діяльності відносять будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей. Позааудиторна діяльність може бути ініційована педагогічним колективом або творчою активністю студентів, здійснюватися на основі сучасних технологій, активних методів навчання та сприятиме підвищенню якості професійної підготовки. Зростаюча роль ІКТ у професійній підготовці сучасного фахівця сприяє підвищенню інтересу до самих ІКТ, їхнього використання в професійній діяльності, розв’язання широкого кола дослідницьких навчальних задач. ІКТ у позааудиторній діяльності виступають як засоби комунікації, самовираження та самореалізації. Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця. 20. Мета створення єдиного ІОС у навчальних закладах – формування успішної інтелектуальної і творчої розвиненої особистості, яка володіє високою інформаційною культурою. Основні завдання створення та розвитку середовища: − задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в галузі ІКТ; − створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб; − динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, оброблення і передавання інформації; − розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів; − удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними закладами. Єдине інформаційне освітнє середовище формується всіма учасниками навчального процесу. Єдиний інформаційний освітній простір навчального закладу – це система, в якій всі учасники навчально-виховного процесу (адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки) задіяні на інформаційному рівні і пов’язані між собою. Практично всі учасники навчально-виховного процесу поєднані між собою відповідними інформаційними потоками. Особливої уваги потребує формування інформаційно-комунікаційної компетентності педагога і студента. Без цього неможливо здійснювати
навчально-виховний процес в єдиному інформаційноосвітньому просторі. Саме викладач вирішує: як, у якому обсязі і для яких цілей можуть бути використані засоби ІКТ в навчальному процесі. Тобто викладач є одним з найбільш активних учасників створення єдиного інформаційного освітнього простору навчального закладу. ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ 2. У Вінницькому державному педагогічному університеті на кафедрі інноваційних та інформаційних технологій в освіті розроблене власне інформаційно-освітнє середовище (рис.1), що містить усі компоненти ІОС. Однією з істотних сфер діяльності будь-якого навчального закладу, незалежно від рівня освіти, є наукові і методичні дослідження, в які, як правило, залучені педагоги, а іноді і студенти (рис. 2). Рис.1. Інформаційно-освітнє середовище кафедри ІІТО Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Аспекти функціонування науково-методичної сфери діяльності навчальних закладів породжують окремий напрям впроваджень засобів ІКТ. Необхідне виділення в рамках середовища спеціальної компоненти, що інтегрує розрізнені засоби інформатизації науково-дослідної і методичної діяльності (рис.3), яка здійснюються педагогами. Відповідна компонента середовища має не тільки надавати засоби доступу до інформаційних ресурсів, значущих з погляду наукової діяльності, але і надавати інструментарій для бібліографування, обробки, зберігання й обліку інформаційних фрагментів, важливих з погляду розробок, що проводяться. Такі засоби можуть виявитися корисними для
організації дистанційних взаємодій педагогів у сфері результатів наукових досліджень. Рис.2. Наукова робота ІОС кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті ВДПУ Виділяють також позанавчальну компоненту інформаційно-освітнього середовища. Сфера позанавчальної діяльності навчального закладу на практиці використовує переваги засобів ІКТ достатньо рідко і безсистемно. Інформаційні технології здатні підняти на вищий рівень позанавчальні заходи, безпосередньо не пов’язані зі змістом основної навчальної діяльності. Очевидна доцільність використання комп’ютерних телекомунікацій в міжособовому позанавчальному спілкуванні. Від якості і рівня змістовно-методичних напрацювань відповідних засобів ІКТ істотно залежить
навчально-виховний ефект позанавчальної діяльності. Рис.3. Методична робота ІОС кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті ВДПУ Основними інформаційними ресурсами, складовими позанавчальної компоненти ІОС мають бути засоби інформування студентів і викладачів про плановані позанавчальні заходи, інформаційні засоби підтримки діяльності викладачів, засоби інформаційного забезпечення позанавчального спілкування студентів, інформаційні засоби, необхідні для проведення культурно-масових і спортивних заходів, засоби управління позанавчальною діяльністю в навчальному закладі (вкладка «Оголошення», «Новини кафедри», «Всеукраїнські та міжнародні конкурси», «Плани і матеріали виховної і позаурочної роботи», «Курсове навчання з робітничих професій», …). Важливою компонентою ІОС має бути також і навчальна компонента (рис.4), яка займає особливе місце в ІОС кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті ВДПУ. Там розміщені електронні навчально-методичні комплекси всіх дисциплін, які читають викладачі кафедри. Вони містять: навчальні та робочі програми дисципліни, лекційний матеріал, лабораторні та практичні роботи, матеріали для опрацювання самостійної роботи студентів, блоги для спілкування між викладачами і студентами, питання та тести для контролю знань студентів, кращі роботи студентів, основну та додаткову літературу для вивчення конкретної дисципліни.
Рис.4. Електронні навчально-методичні комплекси ІОС кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті ВДПУ 2. Віртуальна екскурсія у віртуальному музеї ''Кімната-музей Тараса Шевченка'' Кімната-музей Тараса Шевченка відкрита 7 березня 2004року в приміщенні Львівського Палацу мистецтв (вул. Коперника,17). У березні 2006 року під час урочистих Шевченківських святкувань музеєві присвоєне звання громадського. В основу створення кімнати-музею лягли оригінальні твори львівських художників, що впродовж восьми експедиції(1997-2003рр.) мандрували тими шляхами,
які зі своїми роздумами пройшов Кобзар (Україна, Вільнюс, Петербург, Казахстан). У поїздках взяли участь 26 художників, серед яких були як молоді митці, так і знані майстри. Лише в Україні митці здолали 9 тис. км. За цей час створили понад сто полотен. Саме у творчій мандрівці виникла ідея відкрити кімнату-музей Тараса Шевченка у Львові, а втілив цей задум у життя директор Львівського Палацу мистецтв Роман Наконечний. Тарас Шевченко ніколи фізично не був у Львові. Це правда, як і те, що він ніколи не покидав його, оскільки його присутність тут органічна і природна. Основу музею становлять художні твори. Справжньою цінністю є ікона з Шевченківського краю «Христос – недремне око» та оригінальний кролевецький рушник ХІХ ст.. – експонати, подаровані художником Т. Лозинським. Окрему експозицію становлять різноманітні видання «Кобзаря», подаровані як львів’янами, так і мешканцями інших місцевостей України, а також гостями з-за кордону. Інша експозиція – медалі, значки, марки, зокрема ті, що видані підпільною поштою України у 1961 році. Спеціально до відкриття кімнати-музею художник Всеволод Волощак виготовив сувенірний нагрудний знак із зображенням Тараса Шевченка. На основі
поїздок по Шевченківських місцях, за участю художників створено велику фототеку та відеофільм. Частину музею становить бібліотека. Детальніше переходьте за посиланням https://museum-portal.com/ua/museum/museum-room-of-t-g-shevchenko
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2 1.контрольні запитання Творчі завдання МАТЕМАТИКА ДЛЯ УСІХ«Вплив нестандартного уроку насприйняття математики як навчального предмета» http://matem5klasmeln.blogspot.com/ Завдання 1. Оберіть тему телекомунікаційного проекту, опишіть технологію його виконання. Які проблеми розв’язує телекомунікаційний проект? Темою телекомунікаційного проекту є «Вплив нестандартного уроку насприйняття математики як навчального предмета». Для цього було створено веб-квест “Числа Фібоначчі”. Більшість вчителів (особливо старшого віку) стверджують, що під час вивчення математики не можна часто використовувати ігрові методи навчання, оскільки це впливає на розуміння і сприймання самого навчального предмета. Але враховуючи особливості дітей молодшого шкільного віку, такі уроки повинні бути, щоб розрядити дітей і змінити вид діяльності. Тому виникає запитання «Як часто можна проводити такі уроки?» Завдання 2. Охарактеризуйте вибрану Вами педагогічну технологію. Під час роботи над проектом доцільно користуватися такими методами як спостереження, аналіз, та синтез. Необхідно вивчити методичну літературу та поспілкуватися з цього з вчителями-предметниками. Завдання 3. За обраною темою проекту складіть план його виконання та опишіть зміст кожного з етапів його виконання. Для виконання даного проекту скористаюсь таким планом: 1. Опрацювати методичну літературу;
2. Поставити точну мету дослідження;
3. Підбір уроків, які було б доцільно використати у школі;
4. Апробація уроків у звичайних шкільних умовах на паралельних класах;
5. Підбір самостійних робіт та тестових завдань для перевірки знань учнів з
того матеріалу, який засвоювався у ігровій формі.
6. Зробити висновки з даного дослідження.
Числа Фібоначчі
Проектно-дослідна діяльність – діяльність з проектування власного
дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів
відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних
результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів
та організаційною рамкою дослідження.
Даний проект є короткотривалим.
Обов’язково присутні завдання, розподіл ролей та критерії оцінювання.
Така навчальна технологія сприяє зацікавленню учнів роботою, вони
вчаться працювати в Інтернеті та відповідним чином оформляти результати
своїх робіт. Веб-квести організовують учнів та сприяють згуртованості
колективу.
Мета веб-квесту - зацікавити учнів математикою.
Переваги даного веб-квесту:
1) учні спілкуються між собою у процесі виконання завдань, поставлених
учителем.
2) Розвиток уяви та уваги
3) Ознайомлення з новими ігровими технологіями
4) Розвиток навичок захищати свої результати.
Недоліки даного веб-квесту:
1) У групі одні учні будуть працювати, а інші відпочивати.
2.Телекомунікаційний проект "ПОРТФОЛІО МАЙБУТНЬОГО
ВИХОВАЛЕЛЯ ЗДО"
http://murom-ped.blogspot.com/
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3 1.контрольні запитання 2.Творчі завдання Завдання 1. Опишіть алгоритм роботи викладача з навчальними ресурсами ІОС. Праця викладача з навчальними ресурсами в ІОС будується за таким алгоритмом: 1. Аналіз результатів роботи з вивчення тематичних блоків студентами. 2. Визначення рівня засвоєння кожним студентом змісту навчального матеріалу з використання засобів ІКТ, які представлені в навчальному освітньому середовищі. 3. Вибір методики проведення навчальних занять з аналізом можливості використання інформаційних ресурсів. 4. Проведення порівняльного аналізу цілей і результатів вивчення студентами навчального матеріалу згідно з навчальною програмою відповідно до навчального плану. 5. Здійснення інтеграції навчальних матеріалів засобами ІКТ. Виходячи з цього, впровадження ІОС дає можливість його використання в якості: − засобу навчання; − інструмента пізнання; − засобу телекомунікації; − засобу розвитку особистості; − ефективного інструменту контролю та корекції результатів навчальної діяльності. Завдання 2. Охарактеризуйте інформаційне суспільство, його цілі та вплив на інформатизацію освіти. Інформаці йне суспі льство англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є: · збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства; · зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті; · зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах; · створення глобального інформаційного простору, який забезпечує а) ефективну інформаційну взаємодію людей, б) їх доступ до світових
інформаційних ресурсів і в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних
продуктів і послуг.
Особливо значну роль грає інформатизація в галузі освіти. Її
інформатизація є ключовою умовою підготовки фахівців, здатних
орієнтуватися в навколишньому світі. У сфері цієї діяльності зазнають
смисловою наповнення базові завдання освіти. Інформатизація освіти —
процес, в якому політичні, соціально-економічні, технологічні і правові
механізми тісно зв'язані на основі широкого застосування ЕОМ, засобів,
систем колективного і особистого зв'язку.
Завдання 3. Наведіть характеристику центрального комунікаційного
вузла вашого навчального закладу.
Є два типи доступу до інформаційно-освітнього порталу:
o гостьовий – доступ на інформаційно-освітній портал без ідентифікації
користувача без введення логіна і пароля);
o авторизований – доступ на інформаційно-освітній портал із введенням
логіна і пароля.
Структура інформаційно-освітнього порталу включає такі розділи:
Загальні відомості:
o абітурієнту;
o програми;
o електронні навчально-методичні комплекси;
o програмно-педагогічні засоби;
o рейтинг членів кафедри;
o електронна газета.
Інформація про кафедру:
· наукові працівники;
· матеріально-технічна база;
· планування роботи;
· фотогалерея;
· сторінка профспілкового бюро;
· плани та матеріали виховної та позаурочної роботи.
Діяльність кафедри:
· тематика та матеріали виступів, доповідей та методичних
семінарів;
· участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах;
· співпраця з вітчизняними навчальними закладами;
· співпраця з зарубіжними навчальними закладами;
· відкриті заняття викладачів кафедри;
· видавнича діяльність.
Навчальна робота:
· впровадження Болонської декларації в навчальний процес;
· державна атестація освітньо-кваліфікаційних працівників;
· підготовка до екзаменів;
· дипломні і курсові роботи;
· практика з інформаційних технологій;
· курсове навчання з робітничих професій.
Наукова робота:
· напрями та матеріали науково-дослідної роботи;
· підготовка науково-педагогічних працівників;
· науково-дослідна тема кафедри;
· експериментальна робота кафедри;
· Інтел-проекти за програмою «Навчання для майбутнього»;
· підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
· педагогічна практика студентів освітньо-кваліфікаційного
рівня «спеціаліст»;
· науково-педагогічна практика студентів освітньо-
кваліфікаційного рівня «магістр».
Центральне місце на Веб-сторінці інформаційно-освітнього
порталу відведене для розміщення наступних матеріалів:
o законодавчі акти щодо вивчення ІКТ;
o оголошення;
o новини кафедри.
Двохсторонній зв’язок здійснюється за допомогою електронної
пошти, Skype та блогу.
Обов’язковою умовою функціонування порталу є розробка та
використання єдиної системи навігації в цьому просторі.
Інформаційно-освітній портал кафедри інноваційних та
інформаційних технологій в освіті ВДПУ імені Михайла Коцюбинського
дозволяє:
o створити єдиний портал кафедри;
o об’єднує всі електронні освітні ресурси в межах єдиного
порталу;
o організувати каталог Інтернет-ресурсів;
o структурувати і систематизувати навчальну, наукову, виховну
інформацію;
o адаптувати всю необхідну інформацію до вимог ВНЗ.
Завдання 4. Опишіть зміст та технологію використання Єдиного
інформаційного освітнього простору Вашого навчального закладу.
У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла
Коцюбинського в результаті топологічного розвитку мережа досягла певної
технічної межі. Так, від однієї ланки до іншої в окремих локальних групах
містяться 2-3 комутатори. Інформаційні ресурси нашої корпоративної мережі
представлені сервером Інтранет WWW, телеконференції), бібліотечним
сервером, сервером електронної пошти, файловим сервером і сервером
віддаленого доступу.
Завдання 5. Опишіть здійснення дистанційного навчання за однією з
обраних моделей змішаного навчання. Обґрунтувати свій вибір.
Навчання здійснюється за схемою:
ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно-
телекомунікаційних технологій (ІКТ)
− ДН формування базових знань під час вивчення теоретичного
матеріалу);
− очна сесія детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної
теми);
− самостійне вивчення виконання завдань на базі вивченого навчального
матеріалу, спілкування засобами ІКТ).
За даною моделлю організовується як самостійна робота учнів студентів)
так і аудиторне навчання, на якому викладач може пояснити всі незрозумілі
моменти та підчас, наприклад, дискусій відбувається більше розуміння
матеріалу, та корекція знань.
Завдання 6. Складіть алгоритм створення документа в
середовищі Веб 2.0, який використовується в навчальному процесі ВНЗ.
Он-лайн офіси: Документи
Google(https://docs.google.com),
Toffix.Ru(http://toffix.ru), Feng Office
(http://www.fengoffice.com)
Користувачі можуть створювати
та зберігати електронні документи
в Інтернеті. Документ одночасно
можуть переглядати та редагувати
кілька користувачів, для яких
встановлені відповідні дозволи
автором документа
Принцип створення документа аналогічний до текстового редактора
Word.
Завдання 7. Наведіть приклад використання m-learning в навчальному
процесі ВНЗ та опишіть відповідну педагогічну технологію.
Середовище дозволяє студентам і викладачам здійснювати спільну
роботу в будь-який час незалежно від місця їхнього находження,
застосовуючи ефективні засоби навчання. В цьому навчанні
використовуються презентації у вигляді слайдів, відеозаписи лекцій,
використовуються електронні навчальні модулі, довідникові матеріали,
електронні підручники посібники), доступ та використання електронних
бібліотек. Колектив ЛДУ БЖД постійно розширює спектр освітніх послуг,
намагається зробити навчання більш доступним, працює над вдосконаленням
свого інформаційного освітнього середовища, використовуючи мобільні
пристрої: «Кишеньковий персональний комп’ютер КПК)», смартфони,
мобільні телефони, розробляє та впроваджує дистанційне навчання,
консультування та ін.
Також на мобільних телефонах, планшетах та ін.. можна використовувати
калькулятори, періодичні таблиці, підручники, словники, тощо.
технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування. Організація єдиного освітнього навчального простіру дозволяє: 1) керівництву навчального закладу: − створити єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу; − організувати розумний і раціональний документообіг в межах однієї установи, впровадити інформаційно-комунікаційні технології управління навчальним закладом; − впровадити систему збирання, перероблення інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу; − здійснити розгорнутий моніторинг навчальної діяльності закладу; − створити електронні бази даних педагогічних кадрів; створити електронні бази даних студентського колективу; − підтримувати сайт навчального закладу, Веб-сторінки навчальних проектів; − розширити інформаційну взаємодію з іншими навчальними закладами; розвинути контакти соціального партнерства з іншими навчальними закладами; 2) педагогічним працівникам: − організувати доступ до всієї нормативно-правової бази документів; − використовувати програмне середовище, що формує інформаційний простір навчального закладу; − здійснювати самостійне навчання; − підвищувати кваліфікацію, брати участь у професійних об’єднаннях, семінарах, вебінарах, майстер-класах та ін. − упроваджувати інформаційно-комунікаційні технології і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання; − створювати Інтернет-заняття, інтегровані уроки; − розробляти і використовувати власне програмне забезпечення і цифрові освітні ресурси, формувати, використовувати медіатеки і т. ін. 3) студентам навчального закладу: − використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти; − використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять; − застосовувати тренувальне тестування; − брати участь в Інтернет конкурсах і олімпіадах; − обговорювати актуальні проблеми на форумі, в Skype, на сайті навчального закладу; − інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти; − навчитися працювати з інформацією, представленою в різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, створювати повідомлення, доповіді на задану тему, складати план і т. ін. − брати участь у телекомунікаційних проектах.
12. Віртуальний музей – 1) набір електронних артефактів та інформаційних ресурсів, практично всіх, що можуть бути відформатовані. Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії, діаграми, графіки, записи, відеосегменти, газетні статті, стенограми інтерв’ю, чисельні бази даних, а також багато інших матеріалів, які можуть зберігатися у файловому сервісі музею; 2) колекція цифрових записів, звукових файлів, текстових документів та інших даних: історичних, наукових, культурних, які доступні через електронні засоби масової інформації. Узагальнюючи наведені визначення, можна дати його наступне тлумачення: віртуальний музей – тип Веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів, представлені матеріали можуть бути з будь-яких галузей: від предметів мистецтва та історичних фактів до віртуальних колекцій та реліквій. Віртуальні музеї становлять вдалий приклад використання Інтернет-технологій, з одного боку, – збереження, накопичення, безпечності, широкого та швидкого, досить легкого доступу до експонатів. Віртуальні музеї використовуються в освітній діяльності, забезпечуючи доступ до всіх необхідних експонатів. Цифрова колекція віртуального музею має відмінні характеристики: віртуальний тур та розширений пошук. Найбільш популярними віртуальними музеями є: 1.)Лувр(http://mylouvre.su/%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9-%D0%BB%D1%83%D0%B2%D1%80/) , 2.)музей обчислювальної техніки Білого Дому ( http://whitehousemuseum.org/ ) 3.)Британський музей «Museum of Moving Images» (http://movingimage.us/) 4.)Національний Художній Музей України (http://namu.kiev.ua/ua.html) та ін., в яких створені віртуальні екскурсії залами цих музеїв. 18.
Відповідно до Положення "Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", самостійна робота студента є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота є одним з найважливіших компонентів освітнього процесу, що передбачає інтеграцію різних видів індивідуальної та колективної навчальної діяльності, яка здійснюється як під час аудиторних, поза аудиторних занять, без участі викладача, так і під його безпосереднім керівництвом. У контексті сучасної системи навчання самостійна робота домінує серед інших видів навчальної діяльності студентів після практичної підготовки (може становити від 15 до 55% навчального програмового матеріалу) та дозволяє розглядати накопичувані знання як об’єкт власної діяльності студента. Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями: 1. За характером керівництва і способом здійснення контролю за якістю знань з боку викладача (з урахуванням місця, часу проведення), можна виділити: · а) аудиторну - поза аудиторну (3-4 години на день, у т. ч. й у вихідні); · б) колективну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем. 2. За рівнем обов'язковості: · а) обов'язкову, визначену навчальними планами і робочими програмами (виконання домашніх завдань, підготовка до лекцій, практичних робіт та різновиди завдань, які виконуються під час ознайомлювальної, навчальної, виробничої, переддипломної практики; підготовка і захист дипломних та курсових робіт тощо); · б) рекомендовану (участь у роботі наукових гуртків, конференціях, підготовка наукових тез, статей, доповідей, рецензування робіт тощо); · в) зініційовану (участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, вікторинах, виготовлення наочності, підготовка технічних засобів навчання тощо). 3. 3а рівнем прояву творчості: · а) репродуктивну, що здійснюється за певним зразком (розв'язування типових задач, заповнення таблиць, моделювання схем, виконання тренувальних завдань, що вимагають осмислення, запам'ятовування і простого відтворення раніше отриманих знань); · б) реконструктивну, яка передбачає слухання і доповнення лекцій викладача, складання планів, конспектів, тез тощо. · в) евристичну, спрямовану на вирішення проблемних завдань, отримання нової інформації, її структурування (складання опорних конспектів, схем-конспектів, анотацій, побудову технологічних карт, розв'язання творчих завдань). · г) дослідницьку, яка орієнтована на проведення наукових досліджень (експериментування, проектування приладів, макетів, теоретичні дослідження та ін.). 19.
Самостійна та позааудиторна робота розвиває в студентів такі якості: вміння працювати зі спеціальною літературою, довідниками, періодичними виданнями, із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, сприяє розвитку організованості, дисциплінованості, ініціативності, активності у розв’язанні задач, сформульованих проблем. До позааудиторної діяльності відносять будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей. Позааудиторна діяльність може бути ініційована педагогічним колективом або творчою активністю студентів, здійснюватися на основі сучасних технологій, активних методів навчання та сприятиме підвищенню якості професійної підготовки. Зростаюча роль ІКТ у професійній підготовці сучасного фахівця сприяє підвищенню інтересу до самих ІКТ, їхнього використання в професійній діяльності, розв’язання широкого кола дослідницьких навчальних задач. ІКТ у позааудиторній діяльності виступають як засоби комунікації, самовираження та самореалізації. Позааудиторна діяльність студентів із використанням ІКТ сприяє не тільки більш якісній підготовці випускників ВНЗ до професійної діяльності в інформаційному суспільстві, а й формуванню інформаційної культури фахівця. 20. Мета створення єдиного ІОС у навчальних закладах – формування успішної інтелектуальної і творчої розвиненої особистості, яка володіє високою інформаційною культурою. Основні завдання створення та розвитку середовища: − задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в галузі ІКТ; − створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб; − динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, оброблення і передавання інформації; − розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів; − удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними закладами. Єдине інформаційне освітнє середовище формується всіма учасниками навчального процесу. Єдиний інформаційний освітній простір навчального закладу – це система, в якій всі учасники навчально-виховного процесу (адміністрація, викладачі, студенти та їхні батьки) задіяні на інформаційному рівні і пов’язані між собою. Практично всі учасники навчально-виховного процесу поєднані між собою відповідними інформаційними потоками. Особливої уваги потребує формування інформаційно-комунікаційної компетентності педагога і студента. Без цього неможливо здійснювати
навчально-виховний процес в єдиному інформаційноосвітньому просторі. Саме викладач вирішує: як, у якому обсязі і для яких цілей можуть бути використані засоби ІКТ в навчальному процесі. Тобто викладач є одним з найбільш активних учасників створення єдиного інформаційного освітнього простору навчального закладу. ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ 2. У Вінницькому державному педагогічному університеті на кафедрі інноваційних та інформаційних технологій в освіті розроблене власне інформаційно-освітнє середовище (рис.1), що містить усі компоненти ІОС. Однією з істотних сфер діяльності будь-якого навчального закладу, незалежно від рівня освіти, є наукові і методичні дослідження, в які, як правило, залучені педагоги, а іноді і студенти (рис. 2). Рис.1. Інформаційно-освітнє середовище кафедри ІІТО Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Аспекти функціонування науково-методичної сфери діяльності навчальних закладів породжують окремий напрям впроваджень засобів ІКТ. Необхідне виділення в рамках середовища спеціальної компоненти, що інтегрує розрізнені засоби інформатизації науково-дослідної і методичної діяльності (рис.3), яка здійснюються педагогами. Відповідна компонента середовища має не тільки надавати засоби доступу до інформаційних ресурсів, значущих з погляду наукової діяльності, але і надавати інструментарій для бібліографування, обробки, зберігання й обліку інформаційних фрагментів, важливих з погляду розробок, що проводяться. Такі засоби можуть виявитися корисними для
організації дистанційних взаємодій педагогів у сфері результатів наукових досліджень. Рис.2. Наукова робота ІОС кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті ВДПУ Виділяють також позанавчальну компоненту інформаційно-освітнього середовища. Сфера позанавчальної діяльності навчального закладу на практиці використовує переваги засобів ІКТ достатньо рідко і безсистемно. Інформаційні технології здатні підняти на вищий рівень позанавчальні заходи, безпосередньо не пов’язані зі змістом основної навчальної діяльності. Очевидна доцільність використання комп’ютерних телекомунікацій в міжособовому позанавчальному спілкуванні. Від якості і рівня змістовно-методичних напрацювань відповідних засобів ІКТ істотно залежить
навчально-виховний ефект позанавчальної діяльності. Рис.3. Методична робота ІОС кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті ВДПУ Основними інформаційними ресурсами, складовими позанавчальної компоненти ІОС мають бути засоби інформування студентів і викладачів про плановані позанавчальні заходи, інформаційні засоби підтримки діяльності викладачів, засоби інформаційного забезпечення позанавчального спілкування студентів, інформаційні засоби, необхідні для проведення культурно-масових і спортивних заходів, засоби управління позанавчальною діяльністю в навчальному закладі (вкладка «Оголошення», «Новини кафедри», «Всеукраїнські та міжнародні конкурси», «Плани і матеріали виховної і позаурочної роботи», «Курсове навчання з робітничих професій», …). Важливою компонентою ІОС має бути також і навчальна компонента (рис.4), яка займає особливе місце в ІОС кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті ВДПУ. Там розміщені електронні навчально-методичні комплекси всіх дисциплін, які читають викладачі кафедри. Вони містять: навчальні та робочі програми дисципліни, лекційний матеріал, лабораторні та практичні роботи, матеріали для опрацювання самостійної роботи студентів, блоги для спілкування між викладачами і студентами, питання та тести для контролю знань студентів, кращі роботи студентів, основну та додаткову літературу для вивчення конкретної дисципліни.
Рис.4. Електронні навчально-методичні комплекси ІОС кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті ВДПУ 2. Віртуальна екскурсія у віртуальному музеї ''Кімната-музей Тараса Шевченка'' Кімната-музей Тараса Шевченка відкрита 7 березня 2004року в приміщенні Львівського Палацу мистецтв (вул. Коперника,17). У березні 2006 року під час урочистих Шевченківських святкувань музеєві присвоєне звання громадського. В основу створення кімнати-музею лягли оригінальні твори львівських художників, що впродовж восьми експедиції(1997-2003рр.) мандрували тими шляхами,
які зі своїми роздумами пройшов Кобзар (Україна, Вільнюс, Петербург, Казахстан). У поїздках взяли участь 26 художників, серед яких були як молоді митці, так і знані майстри. Лише в Україні митці здолали 9 тис. км. За цей час створили понад сто полотен. Саме у творчій мандрівці виникла ідея відкрити кімнату-музей Тараса Шевченка у Львові, а втілив цей задум у життя директор Львівського Палацу мистецтв Роман Наконечний. Тарас Шевченко ніколи фізично не був у Львові. Це правда, як і те, що він ніколи не покидав його, оскільки його присутність тут органічна і природна. Основу музею становлять художні твори. Справжньою цінністю є ікона з Шевченківського краю «Христос – недремне око» та оригінальний кролевецький рушник ХІХ ст.. – експонати, подаровані художником Т. Лозинським. Окрему експозицію становлять різноманітні видання «Кобзаря», подаровані як львів’янами, так і мешканцями інших місцевостей України, а також гостями з-за кордону. Інша експозиція – медалі, значки, марки, зокрема ті, що видані підпільною поштою України у 1961 році. Спеціально до відкриття кімнати-музею художник Всеволод Волощак виготовив сувенірний нагрудний знак із зображенням Тараса Шевченка. На основі
поїздок по Шевченківських місцях, за участю художників створено велику фототеку та відеофільм. Частину музею становить бібліотека. Детальніше переходьте за посиланням https://museum-portal.com/ua/museum/museum-room-of-t-g-shevchenko
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2 1.контрольні запитання Творчі завдання МАТЕМАТИКА ДЛЯ УСІХ«Вплив нестандартного уроку насприйняття математики як навчального предмета» http://matem5klasmeln.blogspot.com/ Завдання 1. Оберіть тему телекомунікаційного проекту, опишіть технологію його виконання. Які проблеми розв’язує телекомунікаційний проект? Темою телекомунікаційного проекту є «Вплив нестандартного уроку насприйняття математики як навчального предмета». Для цього було створено веб-квест “Числа Фібоначчі”. Більшість вчителів (особливо старшого віку) стверджують, що під час вивчення математики не можна часто використовувати ігрові методи навчання, оскільки це впливає на розуміння і сприймання самого навчального предмета. Але враховуючи особливості дітей молодшого шкільного віку, такі уроки повинні бути, щоб розрядити дітей і змінити вид діяльності. Тому виникає запитання «Як часто можна проводити такі уроки?» Завдання 2. Охарактеризуйте вибрану Вами педагогічну технологію. Під час роботи над проектом доцільно користуватися такими методами як спостереження, аналіз, та синтез. Необхідно вивчити методичну літературу та поспілкуватися з цього з вчителями-предметниками. Завдання 3. За обраною темою проекту складіть план його виконання та опишіть зміст кожного з етапів його виконання. Для виконання даного проекту скористаюсь таким планом: 1. Опрацювати методичну літературу;
2. Поставити точну мету дослідження;
3. Підбір уроків, які було б доцільно використати у школі;
4. Апробація уроків у звичайних шкільних умовах на паралельних класах;
5. Підбір самостійних робіт та тестових завдань для перевірки знань учнів з
того матеріалу, який засвоювався у ігровій формі.
6. Зробити висновки з даного дослідження.
Числа Фібоначчі
Проектно-дослідна діяльність – діяльність з проектування власного
дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів
відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних
результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів
та організаційною рамкою дослідження.
Даний проект є короткотривалим.
Обов’язково присутні завдання, розподіл ролей та критерії оцінювання.
Така навчальна технологія сприяє зацікавленню учнів роботою, вони
вчаться працювати в Інтернеті та відповідним чином оформляти результати
своїх робіт. Веб-квести організовують учнів та сприяють згуртованості
колективу.
Мета веб-квесту - зацікавити учнів математикою.
Переваги даного веб-квесту:
1) учні спілкуються між собою у процесі виконання завдань, поставлених
учителем.
2) Розвиток уяви та уваги
3) Ознайомлення з новими ігровими технологіями
4) Розвиток навичок захищати свої результати.
Недоліки даного веб-квесту:
1) У групі одні учні будуть працювати, а інші відпочивати.
2.Телекомунікаційний проект "ПОРТФОЛІО МАЙБУТНЬОГО
ВИХОВАЛЕЛЯ ЗДО"
http://murom-ped.blogspot.com/
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3 1.контрольні запитання 2.Творчі завдання Завдання 1. Опишіть алгоритм роботи викладача з навчальними ресурсами ІОС. Праця викладача з навчальними ресурсами в ІОС будується за таким алгоритмом: 1. Аналіз результатів роботи з вивчення тематичних блоків студентами. 2. Визначення рівня засвоєння кожним студентом змісту навчального матеріалу з використання засобів ІКТ, які представлені в навчальному освітньому середовищі. 3. Вибір методики проведення навчальних занять з аналізом можливості використання інформаційних ресурсів. 4. Проведення порівняльного аналізу цілей і результатів вивчення студентами навчального матеріалу згідно з навчальною програмою відповідно до навчального плану. 5. Здійснення інтеграції навчальних матеріалів засобами ІКТ. Виходячи з цього, впровадження ІОС дає можливість його використання в якості: − засобу навчання; − інструмента пізнання; − засобу телекомунікації; − засобу розвитку особистості; − ефективного інструменту контролю та корекції результатів навчальної діяльності. Завдання 2. Охарактеризуйте інформаційне суспільство, його цілі та вплив на інформатизацію освіти. Інформаці йне суспі льство англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є: · збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства; · зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті; · зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах; · створення глобального інформаційного простору, який забезпечує а) ефективну інформаційну взаємодію людей, б) їх доступ до світових
інформаційних ресурсів і в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних
продуктів і послуг.
Особливо значну роль грає інформатизація в галузі освіти. Її
інформатизація є ключовою умовою підготовки фахівців, здатних
орієнтуватися в навколишньому світі. У сфері цієї діяльності зазнають
смисловою наповнення базові завдання освіти. Інформатизація освіти —
процес, в якому політичні, соціально-економічні, технологічні і правові
механізми тісно зв'язані на основі широкого застосування ЕОМ, засобів,
систем колективного і особистого зв'язку.
Завдання 3. Наведіть характеристику центрального комунікаційного
вузла вашого навчального закладу.
Є два типи доступу до інформаційно-освітнього порталу:
o гостьовий – доступ на інформаційно-освітній портал без ідентифікації
користувача без введення логіна і пароля);
o авторизований – доступ на інформаційно-освітній портал із введенням
логіна і пароля.
Структура інформаційно-освітнього порталу включає такі розділи:
Загальні відомості:
o абітурієнту;
o програми;
o електронні навчально-методичні комплекси;
o програмно-педагогічні засоби;
o рейтинг членів кафедри;
o електронна газета.
Інформація про кафедру:
· наукові працівники;
· матеріально-технічна база;
· планування роботи;
· фотогалерея;
· сторінка профспілкового бюро;
· плани та матеріали виховної та позаурочної роботи.
Діяльність кафедри:
· тематика та матеріали виступів, доповідей та методичних
семінарів;
· участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах;
· співпраця з вітчизняними навчальними закладами;
· співпраця з зарубіжними навчальними закладами;
· відкриті заняття викладачів кафедри;
· видавнича діяльність.
Навчальна робота:
· впровадження Болонської декларації в навчальний процес;
· державна атестація освітньо-кваліфікаційних працівників;
· підготовка до екзаменів;
· дипломні і курсові роботи;
· практика з інформаційних технологій;
· курсове навчання з робітничих професій.
Наукова робота:
· напрями та матеріали науково-дослідної роботи;
· підготовка науково-педагогічних працівників;
· науково-дослідна тема кафедри;
· експериментальна робота кафедри;
· Інтел-проекти за програмою «Навчання для майбутнього»;
· підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
· педагогічна практика студентів освітньо-кваліфікаційного
рівня «спеціаліст»;
· науково-педагогічна практика студентів освітньо-
кваліфікаційного рівня «магістр».
Центральне місце на Веб-сторінці інформаційно-освітнього
порталу відведене для розміщення наступних матеріалів:
o законодавчі акти щодо вивчення ІКТ;
o оголошення;
o новини кафедри.
Двохсторонній зв’язок здійснюється за допомогою електронної
пошти, Skype та блогу.
Обов’язковою умовою функціонування порталу є розробка та
використання єдиної системи навігації в цьому просторі.
Інформаційно-освітній портал кафедри інноваційних та
інформаційних технологій в освіті ВДПУ імені Михайла Коцюбинського
дозволяє:
o створити єдиний портал кафедри;
o об’єднує всі електронні освітні ресурси в межах єдиного
порталу;
o організувати каталог Інтернет-ресурсів;
o структурувати і систематизувати навчальну, наукову, виховну
інформацію;
o адаптувати всю необхідну інформацію до вимог ВНЗ.
Завдання 4. Опишіть зміст та технологію використання Єдиного
інформаційного освітнього простору Вашого навчального закладу.
У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла
Коцюбинського в результаті топологічного розвитку мережа досягла певної
технічної межі. Так, від однієї ланки до іншої в окремих локальних групах
містяться 2-3 комутатори. Інформаційні ресурси нашої корпоративної мережі
представлені сервером Інтранет WWW, телеконференції), бібліотечним
сервером, сервером електронної пошти, файловим сервером і сервером
віддаленого доступу.
Завдання 5. Опишіть здійснення дистанційного навчання за однією з
обраних моделей змішаного навчання. Обґрунтувати свій вибір.
Навчання здійснюється за схемою:
ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно-
телекомунікаційних технологій (ІКТ)
− ДН формування базових знань під час вивчення теоретичного
матеріалу);
− очна сесія детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної
теми);
− самостійне вивчення виконання завдань на базі вивченого навчального
матеріалу, спілкування засобами ІКТ).
За даною моделлю організовується як самостійна робота учнів студентів)
так і аудиторне навчання, на якому викладач може пояснити всі незрозумілі
моменти та підчас, наприклад, дискусій відбувається більше розуміння
матеріалу, та корекція знань.
Завдання 6. Складіть алгоритм створення документа в
середовищі Веб 2.0, який використовується в навчальному процесі ВНЗ.
Он-лайн офіси: Документи
Google(https://docs.google.com),
Toffix.Ru(http://toffix.ru), Feng Office
(http://www.fengoffice.com)
Користувачі можуть створювати
та зберігати електронні документи
в Інтернеті. Документ одночасно
можуть переглядати та редагувати
кілька користувачів, для яких
встановлені відповідні дозволи
автором документа
Принцип створення документа аналогічний до текстового редактора
Word.
Завдання 7. Наведіть приклад використання m-learning в навчальному
процесі ВНЗ та опишіть відповідну педагогічну технологію.
Середовище дозволяє студентам і викладачам здійснювати спільну
роботу в будь-який час незалежно від місця їхнього находження,
застосовуючи ефективні засоби навчання. В цьому навчанні
використовуються презентації у вигляді слайдів, відеозаписи лекцій,
використовуються електронні навчальні модулі, довідникові матеріали,
електронні підручники посібники), доступ та використання електронних
бібліотек. Колектив ЛДУ БЖД постійно розширює спектр освітніх послуг,
намагається зробити навчання більш доступним, працює над вдосконаленням
свого інформаційного освітнього середовища, використовуючи мобільні
пристрої: «Кишеньковий персональний комп’ютер КПК)», смартфони,
мобільні телефони, розробляє та впроваджує дистанційне навчання,
консультування та ін.
Також на мобільних телефонах, планшетах та ін.. можна використовувати
калькулятори, періодичні таблиці, підручники, словники, тощо.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4 контрольні запитання Творчі завдання Завдання 1. Проведіть порівняльний аналіз НМК та ЕНМК з будь-якої дисципліни, виділіть окремо переваги та недоліки кожного з них у процесі їх використання в навчальному процесі ВНЗ. ЕНМК завжди можуть бути присутні з студентом, викладачу не потрібно перевіряти тести, оскільки це робить комп’ютер, студентам не потрібно записувати лекції ( а лише слухати), оскільки їх викладач може надати у електронному вигляді,тощо. Недоліками ЕНМК є значна вартість, необхідність програмного забезпечення для роботи, оволодіння особливостями інтерфейса кожного окремого ЕНМК, необхідність набуття студентами спеціальних навичок маніпуляції мультимедійними ресурсами. НМК більше доступні для студентів і викладачів. Недоліками НМК є незручність у користуванні (студентам і викладачам необхідно приносити багато підручників і т.д.), нмк не завжди може бути присутній у студентів чи викладачів. Завдання 2. Оберіть ЕНМК з дисципліни, що вивчається, проаналізуйте його структуру, зміст, методику використання. Визначте переваги та недоліки в його використанні. З дисципліни, що вивчається наявні ЕНМК який забезпечений методичними матеріалами, навчальними матеріалами, контролем успішності та літературою. Студенти у будь-який час можуть зайти на сайт та взяти необхідні матеріали, використати ти необхідну літературу, подивитись рекомендації. Переваги: зручність користування, наявність всього необхідного для навчального предмету, можливість навчатись самостійно, можливість контролю знань, тощо. Недоліки: необхідність мережі інтернет для користування (не завжди це можливо). Завдання 3. Створіть ЕНМК з будь-якої дисципліни, яку ви вивчаєте, опишіть принципи його побудови, структуру та методику використання.
Лабораторна робота № 5 Тема: Мережеві офіси. Сервіси спільного редагування документів.
Мета: ознайомитися із можливостями застосування у науковій діяльності мережевих офісів, навчитися створювати та використовувати документи Google. контрольні запитання Творче завдання Завдання 1. Робота з текстовим документом в Google 1. Зайдіть під своїм акаунтом у документи Google (http://docs.google.com). 2. Завантажте в Інтернет текстовий документ. Для цього: • Відкрийте вкладку Документы та оберіть пункт Диск. Натисніть на вкладку Мой диск і виберіть необхідний файл або знайдіть його за допомогою стрічки пошуку. Натисніть кнопку Открыть файл і чекайте завантаження файлу.
3. Проведіть зміни в тексті. Змініть шрифт, розмір тексту або міжрядковий інтервали в своєму документі, а також виконайте попередній перегляд цих змін. Для зміни оформлення всього документа: • В горизонтальному меню або панелі інструментів виберіть шрифт, розмір тексту або міжрядкові інтервали, які ви хочете застосувати. У вікні буде показаний документ із новим шрифтом, розміром і міжрядковим інтервалом. Для зміни тексту в документі: • Виконайте зміни тексту за допомогою значків на панелі інструментів у верхній частині вікна редагування документів (аналогічно роботі в редакторі Microsoft Word).
4. Вставте в документ картинку, таблицю, символи, використовуючи меню Вставка. 5. Збережіть копію документа на жорсткому диску комп’ютера. Для цього: • У вікні редагування документа натисніть кнопку Файл та оберіть пункт Сохранить как, де будуть доступні різні формати: HTML (zip-архів), RTF, Word, OpenOffice і PDF. Копія документа буде збережена на жорсткому диску у вибраному форматі. 6. Опублікуйте документ, щоб він став доступним абсолютно для всіх. • Відкрийте документ, перейдіть в меню Файл. • Натисніть кнопку Опубликовать в Интернете. При цьому формується адреса URL, яку можна переслати електронною поштою тим, хто хоче познайомити з документом або розмістити на веб-сторінці.
7. Запросіть користувачів у якості співавторів або читачів своїх документів. Для цього: • Натисніть вкладку Настройки доступа. • Введіть список адресатів у вікні Люди інших користувачів та виберіть як читачів або в якості співавторів. Примітка: Ви можете запросити будь-яку людину, однак у користувачів, які будуть редагувати документ, таблицю або презентацію, має бути акаунт Google. Документ або презентацію можуть одночасно редагувати або переглядати не більше 200 читачів і 10 співавторів. 8. Поверніться в режим редагування, натиснувши відповідну кнопку в верхній частині вікна. 9. Перейдіть по посиланню в розділ Справка та познайомтеся докладніше з можливостями спільної роботи над документами в Google. 10. Збережіть і закрийте документ.
Завдання 2.
1. Створіть у службі Диск свого акаунта форму для проведення анкетування.
2. Запросіть до участі в опитуванні своїх товаришів
https://docs.google.com/forms/d/1QPomupsSw8NtKkCvKSEwFRZERC9Xl7dq6AE2Vigd_iE/edit
3. Ознайомтеся з таблицею відповідей, сформованої в результаті анкетування.
4. Оформіть результати в зручній вам формі (у вигляді таблиці або діаграми).
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1SF0rxeen1yhKDr4HEAhqJg8UEuIZ0fPK_-
wZ8aKflzo/edit#gid=547148823
Лабораторна робота № 6
Тема: Використання сервісів Веб 2.0, Веб 3.0 у навчанні та наукових дослідженнях.
Мета: навчитись створювати, редагувати, налагоджувати мережеві блоги; додавати коментарі до блогів.
Методичне забезпечення: роздатковий матеріал, презентація, персональні комп’ютери підключені до мережі Internet.
контрольні запитання
Практичне завдання
1. Відкрити головну сторінку пошукової системи Google.
2. У головному меню натиснути на слово Еще і вибрати команду Блоги.
3. Створити свій Аккаунт (зареєструватися у системі).
4. Перевірити результат реєстрації (наявність листа у своїй поштовій скринці).
P.S. Якщо поштова скринька у Вас на цей час відсутня, її необхідно створити на одному з безкоштовних поштових серверів.
5. Активізувати Аккаунт (вибрати відповідне посилання у електронному листі, що підтверджує реєстрацію)
6. Створити за допомогою майстра блогів свій блог на одній із блогсистем.
7. Ввести інформацію до створеного блогу.
8. Написати кометарі до блогів одногрупників.
9. Переглянути одержаний результат.
10. Завершити роботу з блогом – натиснути кнопку Вийти.
Назва блогу «1МВД» блог
Завдання для самостійної роботи
Створити блог на тему «Використання сервісів Web 2.0 в науковій
діяльності»
Лабораторна робота № 7 Тема: Розробка та використання Веб-квестів у навчальному процесі та науковій діяльності Мета: сформувати вміння створювати проекти за технологією Веб-квест та володіння методикою їхнього проведення Література 1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под ред. Е. С. Полат – 2-е изд., стер. – М. : Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с. 2. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід : навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко ; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2012. – 348 с. 3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с. 4. Хуторской А. В. Современная дидактика : учеб. пособие. 2-е изд., перераб. / А. В. Хуторской. – М. : Высш. шк., 2007. – 639 с. : ил.
5. Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : учебное пособие / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев. – 2-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006. – 260 с. Творчі завдання Завдання 1. Проаналізуйте обраний Вами Веб-квест. Яким чином він сприяє підвищенню якості навчання? Обраний веб-квест "Арттерапія в освіті. Плюси та мінуси" (https://kristinasitarskaa.wixsite.com/mysite) Даний веб-квест пояснює що потрібно зробити студентам, завдання, можливі ролі та що потрібно зробити, критерії оцінювання. Освітній Веб-квест (Webquest) – проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються ресурси Інтернет. Підсумком роботи Веб-квесту є публікація робіт учнів у вигляді Веб-сторінок або Веб-сайтів. Така навчальна технологія сприяє зацікавленню учнів роботою, вони вчаться працювати в Інтернеті та відповідним чином оформляти результати своїх робіт. З педагогічної точки зору веб-квести організовують учнів та сприяють згуртованості колективу. Завдання 2. Обрати освітній Веб-квест, здійснити аналіз мети, його структури та змісту. Мета даного Веб-квесту – систематизувати знання та вміння учнів з теми, розглянути цікаві відеоматеріали, зайнятись самоосвітою.
Приклад сторінки користувача Структура даного Веб-квесту: 1) Головна – тема квесту,вітання 2) Проблема – ознайомлення учнів з технологією, пояснено що це таке. 3) Арт-терапія – оголошена тема та пояснено матеріал 4) Процес – у даній вкладці пояснені правила та ознайомлено із завданнями веб-квесту 1. Учасникам гри необхідно розбитися на команди та обрати ролі, які вам ближче і цікавіше. 2. В кожній команді мають бути: журналісти; психологи; педагоги; 3. Проаналізувати список джерел. 4. Дослідити джерела Інтернет з обраної теми. 5. Обговорити результати дослідження. 6. Скласти звіт. 7.Захист результатів дослідження. 8. Скласти план пошуку інформації з обраної ролі. 5) завдання – представленні завдання для виконання кожній команді. 6) ролі: Журналісти Психологи Педогоги
Даний веб-квест має ряд переваг, оскільки він зацікавлює учнів до навчання,
що надзвичайно важливо. Складна і цікава тема а набуває нового образу, діти
у звичному для себе середовищі інтернет проводять час з користю,
розвивається командний дух.
Недоліки цього веб-квесту, на мою думку, це недостатність саме
практичних завдань. Оскільки тема Арт-терапії не може залишатись на
теоретичному рівні, необхідно було б додати до завдань кілька цікавих задач.
Лабораторна робота № 8
Тема: Технологія Блог-квест та методика її використання в науково-дослідній роботі.
Мета: сформувати вміння створювати проекти за технологією Веб-квест та використовувати їх у дослідницькій діяльності
Література
1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под ред. Е. С. Полат – 2-е изд., стер. – М. :Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.
2. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід : навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко ; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2012. – 348 с.
3. Гуревич Р. С. Веб-квест : історія та сучасність : навч.-мет. пос. / М. Ю. Кадемія, О. В. Шестопалюк. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015 – 380 с.
4. Кадемія М. Ю. Використання сервісів соціальних медіа в навчальному процесу ВНЗ : Блоги, Веб-квести, Блог-квести : навч.-метод. пос. (видання 2-е, доповнене) / В. М. Кобися, О. В. Шестопалюк. – Вінниця : ТОВ фірма «Ландо ЛТД», 2014 – 236 с.
5. Хуторской А. В. Современная дидактика : учеб. пособие. 2-е изд., перераб. / А. В. Хуторской. – М. : Высш. шк., 2007. – 639 с. : ил.
6. Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : учебное пособие / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев. – 2-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006. – 260 с.
Теоретичні відомості
У Блог-квесті, так само як і у Веб-квесті, за тим самим алгоритмом здійснюється інтерактивне спілкування учнів, студентів. Використовуються сервіси Веб 2.0, мова HTML, що не потребують знання програмування, представлення і роботу із сайтами. Робота в Блог-квесті в онлайн-режимі використовує сервіси: Word Press, Blogger або My blog.
Створення освітніх Блог-квестів здійснюється на безкоштовних платформах Word Press, Blogger або My blog.
Використання програмного забезпечення для ІР-телефонії чи Skype дозволяє учасникам проекту здійснювати дзвінки, відправляти миттєві повідомлення, спілкуватися і проводити обговорення повідомлень у мережі.
АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ БЛОГ-КВЕСТА
Для створення блог-квеста можна використати будь-яку Блог-платформу, яка є в більшості соціальних мереж і яка не потребує спеціальних знань для її використання.
Розглянемо алгоритм створення Блог-квесту.
Визначення структури Блог-квесту.
Зазвичай Блог-квести за структурою подібні до Веб-квестів і містять: вступ, тему, зміст, ролі, посилання на статті в Інтернеті, пости (записи). Також Блог-квест може містити декілька тематичних розділів, що містять пости відповідно до їх тематики: коментарі читачів: перелік блогів, які автор читає та відвідує; гаджети.
Вибір блог-платформи.
Створюють Блог-квести за допомогою спеціальних сервісів для розміщення блогів (блог-платформ), серед яких є безкоштовні служби. Розглянемо, наприклад, Блоггер (http://www.blogger.com).
− http://www.livejournal.com;
− http://www.blog.meta.ua;
− http://www.blogs.mail.ru.
ВИКОРИСТАННЯ БЛОГ-КВЕСТІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Блог-квести – організовані засоби Веб-технологій у середовищі WWW. За своєю організацією є досить складними; вони спрямовані на розвиток у студентів навичок аналітичного і творчого мислення; викладач має володіти високим рівнем предметної, методичної та інформаційно-комунікаційної компетентності.
Отже, Блог-квест поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій в середовищі WWW засобами Веб-технологій.
За своєю суттю, основою Блог-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу. Цей метод органічно сполучається з груповим підходом до навчання (cooperative learning). Проектна діяльність найбільш ефективна, якщо її вдається пов’язати з програмним матеріалом, значно розширюючи і поглиблюючи знання студентів у процесі роботи над проектом. Метод проектів завжди передбачає розв’язання проблеми, що, як правило, не обмежується однією темою. Розв’язання значимої проблеми сприяє тому, що вдається переключити увагу студентів з форми вислову на її зміст. Студенти зайняті тим, як розв’язати проблему, які знайти раціональні способи її розв’язку, де знайти переконливі аргументи, що доводять правильність обраного шляху. Блог-квест містить тематичні проекти за технологією Веб-квест.
Б. Додж (http://Вебquest.sdsu.edu\rubrics) рекомендує використовувати від 4 до 8 критеріїв, що можуть включати оцінку:
− дослідницької та творчої роботи;
− якості аргументації;
− оригінальності роботи;
− навичок роботи в мікрогрупі;
− усного виступу;
− мультимедійної презентації;
− письмового тексту і т.ін.
Характерними особливостями Блог-квесту, що відрізняють його від інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі: насамперед заздалегідь
визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми. По-друге, Блог-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати студент для одержання необхідного результату. По-третє, обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, яких можуть набути студенти після виконання даних Веб-квестів, що входять до цього Блог-квесту. По-четверте, однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань.
Контрольні запитання 1. 1. Схарактеризуйте технологію Блог-квест. Освітній Веб-квест — сторінки з певної теми на освітніх сайтах, які поєднані гіперпосиланнями зі сторінками з інших сайтів у Всесвітній павутині [4, с. 454]. Інтеграція технологій Блог та Веб-квест зумовили появу технології Блог-квест. Вікіпедія дає таке визначення: Блог (англ. blog від web log) — це Інтернет журнал подій, Інтернет-щоденник, основний уміст якого — регулярне додавання записів, що містять текст, зображення або мультимедіа. Або Блог — тип Веб-сайту, основний зміст якого — записи (текст, зображення, посилання, мультимедіа), що додаються регулярно й мають назву «пости». Пости публікують на такому сайті в зворотному порядку [2, с. 48]. Блог-технологія дозволяє, не маючи спеціальних знань, здійснювати швидку і доступну публікацію в Інтернеті різних даних, зазвичай хронологічно впорядкованих, організовувати віртуальні спільноти для інтерактивного спілкування користувачів. Таким чином, інтеграція технології Блогу і Веб-квест, тобто технологія Блог-квест, надає можливість здійснювати спілкування, обговорення, висунення та захист власних пропозицій у проекті, що розглядається. 2. 2. Які види діяльності студентів використовуються в роботі над Блог-квестом? У Блог-квест, так само як і у Веб-квесті, за тим самим алгоритмом здійснюється інтерактивне спілкування студентів. Використовуються сервіси Веб 2.0, мова HTML, що не потребує знання програмування, представлення і роботу з сайтами. Ро- бота в Блог-квесті в он-лайн режимі використовує сервіси: Word Presss, Blogger або My blog. Самостійна навчальна робота – різноманітні види індивідуальної та колективної навчальної діяльності студентів, яка здійснюється ними на навчальних заняттях або вдома за завданнями викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі 1, с. 297 . Самостійну роботу студентів можна класифікувати таким чином: самостійна робота студентів, що виконується поза аудиторією, це творча робота з обов’язковим відгуком «викладач-студент»; самостійна робота, що виконується в аудиторних умовах як форма індивідуальних і групових завдань. Зауважимо деякі особливості використання Веб-квестів у навчальному процесі: цілеспрямований пошук інформації за електронними адресами ресурсів Інтернет; структурування інформації відповідно до висунутої проблеми.
3. 3. У чому полягає сутність використання Блог-квестів у навчальному процесі ВНЗ? Блог-технологія дозволяє, не маючи спеціальних знань, здійснювати швидку і доступну публікацію в Інтернеті різних даних, зазвичай хронологічно впорядкованих, організовувати віртуальні спільноти для інтерактивного спілкування користувачів. Таким чином, інтеграція технології Блогу і Веб-квест, тобто технологія Блог-квест, надає можливість здійснювати спілкування, обговорення, висунення та захист власних пропозицій в проекті, що розглядається.
Використання Блог-квестів не прив’язується до конкретного предмету і може бути використано в будь-якій предметній області. Крім того, технологія Веб-квест підходить для міждисциплінарного навчання, навчання дітей і дорослих, особливо для вчителів. Блог-квест використовується в процесі колективної роботи, під час якої значна увага приділяється самостійній роботі, роботі в групах з використанням онлайн спілкування, маючи доступ до www одержується можливість працювати з будь-якого місця і в будь-який час. Використання сервісів Інтернет, здійснення навчання в практичній діяльності, інтерактивного навчання на основі Веб-квест та Блог-квест сприяє підготовці компетентного фахівця, формуючи в нього такі компетенції: технічну, інформаційну, комунікаційну, культурологічну, соціальну. Це, в свою чергу, впливає на формування навичок самостійного пошуку розв’язання поставленої проблеми, її представлення та відповідальності кожного учасника за прийняте рішення, інтеграцію знань, набутих у процесі навчання.
4. 4. Які компетенції майбутнього педагога формуються в процесі виконання Блог-квестів? Виокремимо п’ять основних компетенцій, що формуються в процесі виконання Веб-квестів: 1. Технічна компетенція, що формується під час роботи з науковими системами, зокрема роботою в чаті, E-mail, Mailing-Listen та ін., Веб 2.0 – блоги, картинна галерея також сприяють роботі з Веб-квестом. 2. Культорологічна компетенція формується в процесі знайомства з визначними подіями, датами, культурами, міжкультурним характером, що відкривається в процесі спілкування і мандрівок у всесвітньому просторі (WWW). Розміщення напрацьованих матеріалів у WWW, культурного кодексу, презентацій з виконаними розробками також сприятиме формуванню культурологічної компетенції. 3. Соціальна компетенція – формується в процесі спілкування E-mail, Newsgroups, або Mailing-Listen.
Такі соціальні сервіси, як Fasebоok, Chat сприятимуть виконанню Веб-квеста. 4. Комунікативна компетенція формується в процесі здійснення асинхронного і синхронного спілкування в мережі. Зрозуміло, що не всі та не завжди мають змогу одночасно спілкуватися, працювати, тому використовується асинхронне спілкування – E-mail. У випадку, коли є можливість працювати одночасно в установлений час, використовується синхронна форма спілкування і робота в Chati (Chatroom). 5. Рефлексивна компетенція – представлення «Kosten-Nutzen-Analyse» власних Network-Aktivilat-betrachen та захист власної точки зору.
5. 5. У чому полягає алгоритм створення Блог-квестів? Створення освітніх Блог-квестів здійснюється на безкоштовних платформах Word Press, Blogger або My blog. Використання програмного забезпечення для ІР-телефонії чи Skype дозволяє учасникам проекту здійснювати дзвінки, відправляти миттєві повідомлення, спілкуватися і проводити обговорення повідомлень у мережі.
6. 6. У чому полягає інтерактивна методика Блог-квест? Iнтерактивна методика Веб-квестів навчає студентів знаходити необхідну інформацію, здійснювати її аналіз, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі, її використання є нескладним, не потребує завантаження додаткових програм або одержання специфічних технічних знань та навичок – необхідним є лише комп’ютер з доступом до мережі Інтернет. 7. 7. Які компетенції формуються в майбутнього педагога в процесі використання Блог-квестів? Використання сервісів Інтернет, здійснення навчання в практичній діяльності, інтерактивного навчання на основі Веб-квест та Блог-квест сприяє підготовці компетентного фахівця, формуючи в нього такі компетенції: технічну, інформаційну, комунікаційну, культурологічну, соціальну. Це, в свою чергу, впливає на формування навичок самостійного пошуку розв’язання поставленої проблеми, її представлення та відповідальності кожного учасника за прийняте рішення, інтеграцію знань, набутих у процесі навчання. 8. 8. У чому полягає місце і роль самостійної роботи студентів у ВНЗ? Як зазначає М. Васильєва, в організації самостійної роботи студентів важливо, щоб Веб-квест складався з таких частин: − представлення фонової інформації та ознайомлення студента з темою Веб-квеста; − постановка задачі, яка б зацікавила студента (актуальна проблема і ситуація);
− список необхідних джерел інформації (Веб-документи, бази даних, книги, консультації електронною поштою та ін.). Більшість джерел може бути в документі у вигляді посилань на сторінки Інтернет; − детальний та покроковий опис процесу виконання всіх завдань, поряд із створенням проекту, його можливих варіантів; − презентація проекту, що може бути розміщена в Інтернет, в якій підводяться підсумки та висуваються пропозиції з виконання Веб-квесту. Веб-квест – комплексне завдання, а тому оцінка його виконання має ґрунтуватися на декількох критеріях, що орієнтовані на тип завдання та форму представлення результату.
9. 9. Як використовуються Блог-квести в самостійній роботі студентів? Веб-квести найбільш ефективно використовуються для роботи в міні-групах, проте є Веб-квести, що виконуються окремими студентами. Крім цього, Веб-квести можуть стосуватися одного предмету або бути між предметними. Дослідники наголошують, що робота в міжпредметних Веб-квестах більш ефективна. У проведенні самостійної роботи за допомогою Веб-квестів використовуються різні форми. Наведемо найпопулярніші форми Веб-квестів: − створення бази даних з проблеми, всі розділи якої готують студенти; − створення мікросвіту, в якому студенти пересуваються за допомогою гіперпосилань, моделюючи фізичний простір; − написання інтерактивної історії; − створення документу, в якому відображено аналіз складної проблеми; − інтерв’ю он-лайн з віртуальним персонажем. Відповіді та запитання розробляються студентами, які глибоко вивчили особистість.
10. Які особливості Блог-квестів і чим вони відрізняються від інших технологій? Вікіпедія наводить таке визначення: Блог (англ. blog від web log) – це Інтернет журнал подій, Інтернет-щоденник, основний вміст якого - регулярне додавання записів, що містять текст, зображення або мультимедіа. Або Блог – тип Веб-сайту, основний зміст якого – записи ( текст, зображення, посилання, мультимедіа), що додаються регулярно й мають назву «пости». Пости публікують на такому сайті в зворотньому порядку. Блог-технологія дозволяє, не маючи спеціальних знань, здійснювати швидку і доступну публікацію в Інтернеті різних даних, зазвичай хронологічно впорядкованих, організовувати віртуальні спільноти для інтерактивного спілкування користувачів.
Таким чином, інтеграція технології Блогу і Веб-квест, тобто технологія Блог-квест, надає можливість здійснювати спілкування, обговорення, висунення та захист власних пропозицій в проекті, що розглядається.
Шлях від веб-квеста до блог-квеста
Лабораторна робота № 9 Тема: Розробка та наповнення блогу проекту Мета. Створити власний блог проекту. Питання для вивчення: 1. Принципи доступу до інформації в мережі Інтернет. 2. Реєстрація Веб-сайту на безкоштовному сервері. 3. Автоматизоване створення статичної Веб-сторінки, вибір її типу й оформлення. 4. Наповнення Веб-сторінки інформацією, створення посилань, завантаження файлів на сервер. 5. Автоматизоване створення й адміністрування форумів та чатів. 6. Створення й ведення блогів. Завдання для самостійної роботи Творчий проект: використовуючи наступні соціальні сервіси: 1. Флексум (http://www.flexum.ru/). 2. БобрДобр (http://www.bobrdobr.ru). 3. ЖЖ (http://community.livejournal.com). 4. Календар Google. 5. ВікіМапія (http://wikimapia.org). 6. Панораміо (http://panoramio.com). 7. Блоггер (http://blogger.com). 8. Bubbl.us (http://bubbl.us/). 9. Скрібд (http://www.scribd.com). 10. КаляМаля (http://kalyamalya.ru). 11. ВідеоMail (http://video.mail.ru). 12. Слайдшара (http://www.slideshare.net). Створіть власні Блоги за темами Ваших магістерських досліджень Приклади проектів, що створені в соціальних сервісах: Пошукові системи, створення закладок: «Знайти Інтернет-ресурси за темою «Новітні технології та сучасний урок». Карта знань: «Створити схему професійно важливих якостей і властивостей педагога». Он-лайн офіс: Кожний творчий учитель мріє проте, щоб учіння під час його уроків було цікавим для учнів. Як зробити урок цікавим? Охарактеризуйте основні шляхи формування в учнів інтересу до знань, стимулювання ініціативи та творчої активності. Вікі-стаття: «Шляхи формування педагогічної культури майбутнього педагога» Геосервіси: «Відзначте на карті України місця роботи та проживання М. Коцюбинського»
Завдання для самоконтролю 1. Наведіть означення понять «Веб-сайт», «Веб-сторінка», «URL-адреса». Веб-сайт – це сукупність веб-сторінок, розташованих в мережі Інтернет, об'єднаних під одним доменним ім'ям або ip-адресою, власником яких є приватна особа або організація. Для перегляду сторінок веб-сайтів використовують браузери, найпопулярнішими з яких є Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera, Google Chrome, Safari. Веб-сторінка — Інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide Web (Всесвітня паутина), який можна переглянути у веб-браузері . Зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML , і може містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки Уніфікований локатор ресурсів або адреса ресурсу (URL) — стандартизована адреса певного ресурсу. URL-адреса – це веб-адреса, яку ви вводите у веб-переглядачі, щоб перейти на веб-сайт. Кожен веб-сайт має URL-адресу. Наприклад, URL-адреса www.google.com спрямує вас на веб-сайт Google. 2. Поясніть принципи навігації Інтернетом. Обмін інформацією між серверами та клієнтами здійснюється за певними правилами, які називають протоколами. Всі дані, що циркулюють у глобальному інформаційному полі, розбито на невеликі блоки і вкладено в пакети. Кожний пакет окрім даних має заголовок, де зберігаються адреса відправника, адреса одержувача та інша інформація, необхідна для збирання пакетів у пункті призначення. Теоретично можливо, що різні пакети одного повідомлення пройдуть різними шляхами, але все одно досягнуть адресата і будуть зібрані в повне повідомлення. Поділ даних на пакети та їх збирання у пункті призначення здійснюється під керуванням протоколу ТСР (протокол керування передаванням), а власне передавання пакетів мережею та досягнення ними адресата забезпечує протокол ІР (міжмережний протокол). У Інтернеті використовується велика кількість протоколів, завдяки чому існує широкий спектр служб, які надаються та підтримуються за допомогою цієї глобальної мережі. Найпопулярнішою зі служб є Всесвітня павутина (www), або просто Веб. Це розповсюджена по всьому світу інформаційна мультимедійна система, яка об'єднує в єдиному просторі інформацію різних типів. Робота у Веб подібна до віртуальної подорожі світом з відвідуванням цікавих місць. Ця служба базується на протоколі НТТР (протокол передавання гіпертексту). Іншою службою, з якою вам доведеться працювати під час вивчення матеріалу посібника, є FТР (протокол передавання файлів). Як ви, напевно, здогадалися, назва цієї служби збігається з назвою протоколу, який вона використовує. Сервери, що підтримують цей протокол, називають FТР-серверами. Частина дискового простору таких серверів доступна через Інтернет.
Крім того, до служб Інтернету належать електронна пошта, служби миттєвого передавання повідомлень (наприклад, ІСQ), служба новин та інші. 3. Опишіть принципи організації внутрішньої структури веб-сайтів. Як зазначалося, найвідомішою та найпопулярнішою службою Інтернету є Всесвітня павутина (Веб). Саме після розповсюдження став можливий масовий доступ користувачів до Всесвітньої мережі. Своєю появою Веб має завдячити Тіму Бернесу-Лі, який винайшов протокол НТТР, адреси URL та мову НТМL— технології, на яких ґрунтується Веб. Служба Веб підтримується сукупністю серверів, які здатні обмінюватися даними за протоколом НТТР. Цих серверів мільйони, й розповсюджені вони по всьому світу. На них містяться веб-сторінки — спеціальні документи, створені з використанням мови НТМL. Кожна веб-сторінка має адресу ІІВЬ, за допомогою якої вона може бути знайдена. Перегляд веб-сторінок здійснюється у спеціальних програмах-браузерах, найпоширенішими з яких є Internet Ехрlогег, Моzilla та Ореrа. Для відтворення веб-документа у вікні браузера достатньо ввести його URL в поле Адреса і натиснути клавішу enter. Основною особливістю та перевагою веб-сторінок є те, що інформація на них організована як гіпертекст. Це текст, в який вбудовано спеціальні коди, що керують такими додатковими елементами, як форматування, ілюстрації, мультимедійні вставки та гіпертекстові посилання. Гіпертекстове посилання (гіперпосилання, гіперзв'язок чи гіперлінк) — це об'єкт веб-сторінки, що містить інформацію про адресу іншої веб-сторінки або про певне місце на поточній. Таким об'єктом може бути фрагмент тексту (зазвичай виділений кольором та підкресленням) або ілюстрація. У разі наведення на гіперпосилання вказівник миші набуває форми руки з витягнутим вказівним пальцем. Клацнувши лівою кнопкою миші, можна виконати перехід за гіперпосиланням. При цьому браузер завантажує веб-сторінку, яка міститься за адресою, зазначеною в посиланні. веб-сторінка також може містити гіперпосилання, які вказують на інші веб-сторінки. Оскільки веб-сторінки можуть бути пов'язані між собою довільно, такий спосіб їх організації отримав назву Всесвітня павутина. Процес переходу в інші місця поточної веб-сторінки або до інших веб-сторінок за допомогою гіперпосилань називають навігацією. Якщо після низки переходів за гіперпосиланнями необхідно повернутися на попередню сторінку, то користуються кнопкою Назад інструментів браузера. Кількість веб-сторінок, що тематично пов'язані між собою й розкриває єдине ціле, називають веб-сайтом або просто сайтом. 4. Як зареєструвати веб-сайт на безкоштовному сервері? «Створити сайт безкоштовно» - один з найпопулярнейших запитів, пов'язаних з веб-дизайном. Для безкоштовного створення сайтів зараз є безліч допоміжних засобів. Це й безкоштовні шаблони веб-дизайну, і всілякі
картинки для оформлення сайтів, і безкоштовні системи керування (CMS), і різні модулі та доповнення. Але зібраний з таких безкоштовних «кубиків» сайт необхідно десь розмістити, причому бажано теж безкоштовно. Саме для цього й існує послуга безкоштовного хостингу - розміщення сайту й супутніх файлів (зображень, музичних і відеофайлів, текстів і т.д.) на сервері хостинг-провайдера безкоштовно. Види хостингу Взагалі, хостинг підрозділяється на декілька видів: віртуальний сервер: на одному сервері надаються ресурси для безлічі сайтів, від 50 до 1000, середовище виконання веб-сервісів єдине для всіх; віртуальний виділений сервер - те ж, що й віртуальний сервер, але в цьому випадку на одному сервері знаходиться кілька віртуальних машин, кожна для окремого сайту; виділений сервер - сервер, всі ресурси якого виділені для роботи тільки з одним колокація - іноді виділяється як самостійна послуга; розміщення в дата-центрі хостинг-провайдера свого або ж орендованого обладнання. Очевидно, що для безкоштовного хостингу виділений сервер жоден хостинг-провайдер не надасть. Тому безкоштовно скористатися послугами хостингу можна зазвичай на віртуальному сервері. 5. Охарактеризуйте вимоги до оформлення Веб-ресурсів. Оберіть кольорову гаму для вашого сайту, враховуючи ваші вподобання, тематику сайту та вподобання потенційних відвідувачів. Використайте для оформлення не більше 2-3 кольорів. При визначенні кольорової гами сторінки вибирайте контрастні кольори для тексту та фону, щоб текст легше читався. Розбивайте текст на абзаци, між якими зробіть збільшені відступи. Виберіть розмір шрифту, при якому текст буде сприйматися комфортно – не занадто дрібний та в міру крупний. Шрифт на заголовках зробіть крупнішим від шрифту основного тексту. Вид шрифту зробіть однаковим на всіх сторінках. Вирівняйте заголовки по центру, а основний текст – по ширині. Для структурування тексту використовуйте таблиці. Розміщуючи фрагменти тексту та графічні зображення у таблицях, можна створити цікаві композиційні рішення на веб-сторінках. Не зловживайте флеш-анімацією, відео, музичними та графічними елементами. Вони можуть відволікати увагу від корисних матеріалів та уповільнювати завантаження сторінок. Зробіть гіперпосилання для переходу між сторінками сайту, але не розміщуйте на сторінках занадто багато гіперпосилань. Виділяйте гіперпосилання кольором, щоб користувач бачив, що це посилання і які з них він вже відвідував.
Зробіть логотип сайту, зображення або текст у заголовку гіперпосиланням на головну сторінку сайту. Створіть для відвідувачів мапу сайту для спрощення переходу на сторінки з потрібними матеріалами. 6. Поясніть відмінності між сторінками типу домашня, Веб-каталог, форум, чат, головна сторінка та сторінка розділу веб-сайту тощо. Домашня сторінка – сторінка, з якої розпочинається перегляд веб-сайта при переході на сайт за його URL-адресою. На ній, як правило, розкривається тематика сайта, його призначення, наводяться дані про розробників, пояснюється, які матеріали можна знайти на інших сторінках сайта. Веб-каталоги – посилання на веб-ресурси (веб-сторінки, веб-сайти); Форум — інтернет-ресурс, популярний різновид спілкування в інтернеті. Чат — мережевий засіб для швидкого обміну текстовими повідомленнями між користувачами інтернету у режимі реального часу. Зазвичай, під словом «чат» мається на увазі інтернет-ресурс з можливостями чату, чат-програма, рідше — сам процес обміну текстовими повідомленнями. Головна сторінка – це інформація, яка постає перед користувачем при переході за адресою на сайт. 7. Назвіть принципи адміністрування веб-сайту, опублікованого на безкоштовному сервері. 1. Інформаційне наповнення і актуалізація вже створених розділів. Тобто підготовка матеріалів до Web-публікації, наприклад статей оголошень та іншої корисної інформації. Редагування матеріалу сайту у випадку коли інформаційний вміст сторінок застарів. Прикладом такої ситуації може бути зміна цін на послуги чи продукцію фірми. При цьому необхідно слідкувати за дотриманням єдиного стилю і одноманітного оформлення Web-сторінок, підтримкою зв'язності Web-документів і т.д. При розробці нових Web-сторінок велика увага приділяється їх дизайну. 2. Розширення можливостей Web-сайту. Розширення можливостей відбувається за рахунок розробки нових служб і засобів (додатків). Наприклад, створення інтерактивних Web-сторінок, організація різних видів пошуку інформації, облік відвідувачів (статистика) та інше. 3. Робота з помилками. Для цього рекомендується створювати віртуальні каталоги, в яких зберігати інформацію про помилки та їх обробку. Також в цих цілях рекомендується робити архівні копії сайту. 4. Доступ. Обмежити доступ до окремих директорій, каталогів, додатків за допомогою паролів та ІР-адресів комп’ютерів. Мати змогу отримати інформацію про те хто і коли заходив на ваш сайт чи сервер, які сторінки та директорії переглядав. 5. Безпека сайту та локальної мережі. Потрібно унеможливити доступ до секретної інформації всім крім вибраних осіб. Унеможливити псування та
несанкціоноване використання інформації, що розміщена на сайті чи в локальній мережі. 8. Як за допомогою безкоштовної служби ведення блогів створити й адмініструвати електронний журнал. Веб-журнал (блог) – це сайт, основний зміст якого постійно оновлюється новими записами, які можуть містити символьні, графічні, звукові та відео дані, і відображається у хронологічному порядку. Кожен запис у веб-журналі має тему, зміст (текстові, графічні, звукові, відео дані), дату і час публікації. До кожного запису можуть додаватися коментарі інших людей, що забезпечує дискусію з приводу тієї чи іншої теми. Сукупність цих записів утворює хронологічну структуру веб-журналу, в якій останній запис завжди відображається на початку, а перший в кінці, тобто в зворотному порядку. Веб-журнал може складатися з декількох тематичних розділів, які містять записи відповідно до його тематики. За своєю функціональністю веб-журнал схожий на форум, де здійснюється обговорення тих чи інших питань. Відмінність полягає у тому, що у веб-журналі створювати нову тему може автор або група авторів, а звичайний користувач, який переглядає веб-журнал, не має такої можливості, тоді як у форумі кожний зареєстрований учасник може створювати власні теми для обговорення. Веб-журнал має соціальний характер. Навколо них формується група людей, які цікавляться його тематикою, або знають особисто автора (чи авторів). Саме тому веб-журнал можна використовується для організації спільної діяльності. Живий журнал - блог- платформа для розміщення онлайнових щоденників (блогов), або якийсь окремий блог ("щоденник", "журнал") на цій платформі. Пропонує звичайний для блогів набір функцій: можливість публікації записів, їхнього коментування читачами й так далі; також є зручні додаткові функції, багато хто з яких доступні безкоштовно будь-якому бажаючий. Донедавна відрізнявся відсутністю обов'язкової реклами в безкоштовних блогах.
Комментарии
Отправить комментарий